Капіталоємність (капіталомісткість продукції)

Капіталоємність (капіталомісткість продукції)

Що таке капіталоємність?

Капіталоємність (capital capacity; capital requirement) – питома витрата капіталу на здійснення будь-якої діяльності, проведення будь-яких типових фінансових операцій тощо.

Капіталоємність – це вартість капіталу, що використовується при виробництві товарів по відношенню до вартості самого товару і по відношенню до вартості інших факторів виробництва, особливо праці. У межах виробничого процесу (як на мікро-, так і на макрорівні) рівень капіталомісткості може бути оцінений як пропорція між капіталом і працею.

Капіталоємні галузі витрачають відносно великі суми капіталу на купівлю дорогих машин порівняно з витратами на працю. Поняття «капіталомістка галузь» виникло в середині і наприкінці XIX століття і пов’язане зі становленням важкої промисловості, зокрема сталеливарних заводів. Високі витрати на придбання устаткування призвели до підвищення фінансових ризиків. Як наслідок, нові капіталомісткі підприємства займали лише невелику частину ринку, хоча вони й відрізнялися високою продуктивністю.

Термін “капіталомісткий” відноситься до бізнес-процесів або галузей, які вимагають великих обсягів інвестицій для виробництва товарів або послуг і, отже, мають високий відсоток основних засобів, таких як будівлі, споруди, земельні ділянки, машини та обладнання. Компанії капіталомістких галузей часто відрізняються високим рівнем амортизації.

Деякими прикладами підприємств, що традиційно належать до капіталомістких, є залізниці, авіакомпанії, видобуток та переробка корисних копалин, телекомунікації, хімічне виробництво, електроенергетика тощо. До галузей з низькою капіталомісткістю відносяться легка, шкіряна, меблева та ін. Капіталомісткі галузі промисловості переважають у високорозвинених країнах; у країнах. що розвиваються, їх можна знайти серед галузей, які працюють на експорт.

Підприємства зі значною питомою вагою основних засобів вважаються найбільш капіталомісткими, тобто які вимагають стабільно високих капітальних витрат у відсотковому співвідношенні до виручки від реалізації продукції. У зв’язку з чим у практиці фінансового аналізу часто використовується коефіцієнт капіталомісткості продукції.

Коефіцієнт капіталомісткості продукції – capital capacity ratio (CIR)

Для характеристики рівня капіталомісткості найчастіше використовується “коефіцієнт капіталомісткості продукції” (capital capacity ratio — CIR), який розраховується за такою формулою:

ККп = К ÷ Ов

де ККп – коефіцієнт капіталомісткості продукції;
К – загальна сума капіталу, що використовується для виробництва продукції (розрахована як середня його сума в певному періоді);
Ов – обсяг виробництва (реалізації) продукції за період, що аналізується.

Чим вище значення коефіцієнта капіталомісткості продукції, тим більше підприємству необхідно інвестувати в основні засоби для виробництва своєї продукції. У той же час, низький CIR означає, що компанії для виробництва такого ж обсягу продукції потрібно менше витрат на основні засоби.

Показником, оберненим капіталомісткості, є капіталовіддача.

ККв = Ов ÷ К

де ККв – коефіцієнт капіталовіддачі;
Ов – обсяг виробництва (реалізації) продукції за період, що аналізується;
К — загальна сума капіталу, що використовується для виробництва продукції (розрахована як середня його сума в певному періоді).

Отже:

ККп = 1 ÷ ККв

Чи є значення коефіцієнта капіталомісткості продукції (CIR) хорошим чи поганим, залежить від галузі, де працює компанія. Як правило, CIR, рівний 1 або менше 1, є ідеальним, але знову ж таки необхідно зважити CIR з точки зору галузі, в якій працює компанія. Наприклад, компанія, що працює у сфері послуг, зазвичай має CIR близько або нижче 1. Навпаки, виробнича компанія зазвичай має CIR більше 1. Крім того, у капіталомістких галузях, таких як електростанції, порти, лікарні та готелі, коефіцієнт капіталомісткості завжди буде більшим 1, можливо, інколи і вище 2.

Таким чином, щоб отримати релевантну інформацію від CIR компанії, важливо враховувати галузь, в якій вона працює, і порівняти її з іншими компаніями, що працюють у тій же галузі. Також при порівнянні дуже важливо порівняти CIR двох компаній одного рівня. В іншому випадку ми не отримаємо жодної значущої інформації.

Капіталомісткі підприємства зазвичай використовують великий фінансовий леверидж, оскільки вони можуть використовувати свою нерухомість та обладнання як заставу. Проте наявність високого як фінансового, так і операційного левериджу є доволі ризиковим, якщо обсяг реалізації підприємства несподівано впаде.

Переваги коефіцієнта капіталомісткості продукції (CIR)

До основних переваг коефіцієнта капіталомісткості продукції можна віднести:

  • CIR легко розрахувати, тому що всі цифри, необхідні для розрахунку легко доступні у фінансовій звітності.
  • Коефіцієнт капіталомісткості продукції можна розрахувати як зворотне від коефіцієнта капіталовіддачі, що також полегшує обчислення цього співвідношення.
  • CIR полегшує / допомагає підприємствам зрозуміти та оцінити чи використовуються активи ефективно та результативно. Окрім того, це допомагає керівництву виявляти неефективні активи.
  • Компанії також можуть використовувати цей коефіцієнт, щоб краще зрозуміти різницю між постійними та змінними витратами та їх вплив. Це, у свою чергу, дозволяє підприємствам отримувати більше вигід від ефекту масштабу.
  • CIR допомагає інвесторам у визначенні ризиків, пов’язаних із компанією — допомагає виявити фірми, що працюють у капіталомісткій галузі. В цілому інвестори воліють вкладати гроші в компанії з нижчим CIR, у яких, як правило, термін окупності інвестицій нижчий.

Недоліки CIR

Коефіцієнт капіталомісткості продукції має також свої недоліки:

  • Цей коефіцієнт не враховує впливу інфляції на доходи та активи.
  • Цей коефіцієнт також не враховує метод оцінки, який використовує компанія для активів. Наприклад, одна компанія може використати історичний метод для оцінки активів, а інша компанія може використати метод справедливої ​​вартості. У такому разі важко порівнювати коефіцієнт CIR двох компаній.
  • Використання сучасних технологій може змінити результат цього коефіцієнта. Так, якщо одна компанія використовує сучасні технології, а інша – ні, це співвідношення може не дати точних результатів.
  • Один лише CIR не може дати багато інформації про компанію. Щоб отримати вичерпну інформацію, завжди потрібно порівнювати її із середнім показником по галузі, більш того, його потрібно порівняти із CIR аналогічної компанії, інакше це може бути марно.

Джерело: Капиталоемкость.