vid-chogo-zalezhyt-kurs-valyuty

Від чого залежить курс валюти?

У даній статті ми поговоримо про те що таке курс валюти, а також розглянемо від чого залежить курс валюти, тобто які чинники впливають на курс валюти.

Що таке валютний курс?

Перш ніж приступити до розгляду питання, від чого залежить курс валюти, давайте спочатку розберемося, що таке курс валюти.

Курс валюти чи валютний курс (англ. Exchange Rate) – це вартість національної грошової одиниці, виражена у грошовій одиниці іншої країни. Ця ціна формується на валютному ринку під впливом попиту та пропозиції, які у свою чергу залежать від цілого ряду курсоутворюючих факторів.

Формування валютного курсу під впливом попиту та пропозиції
Формування валютного курсу під впливом попиту та пропозиції

Курс валюти – це ціна, яка встановлюється у національній грошовій одиниці за одиницю іноземної валюти і визначається співвідношенням між національною грошовою одиницею та відповідною іноземною валютою, виходячи, перш за все, з їхньої купівельної спроможності. В економіці існує таке поняття як паритет купівельної спроможності для формулювання якого зазвичай застосовують так званий закон однієї ціни: ціна товару в одній країні повинна дорівнювати ціні товару в іншій країні; а оскільки ці ціни виражаються у різних валютах, це співвідношення цін і визначає курс обміну однієї валюти на іншу.

Розрізняють кілька видів валютного курсу: офіційний, ринковий, біржовий, курс покупця, курс продавця, обмінний тощо.

Існує два основних режими валютного курсу:

  • Фіксований – валютний курс встановлюється як фіксоване значення на певному проміжку часу.
  • Плавающий – валютний курс, який формується виключно під впливом ринкових чинників, тобто держава (в особі центрального банку та уряду) не вживають жодних дій щодо впливу на курс валюти.

Фактори, що впливають на курс валюти

Курс валюти залежить від цілого ряду факторів. У цьому розділі ми розглянемо основні з них.

Платіжний баланс країни

Основу платіжного балансу країни становить зовнішньоторговельний баланс, який являє собою співвідношення між обсягом експорту та імпорту товарів, робіт, послуг. За рахунок експорту здійснюється приплив іноземної валюти, а за рахунок імпорту відбувається відтік. Позитивне сальдо торговельного балансу свідчить про перевищення обсягу експорту над імпортом, відповідно, у країні виникає надлишок іноземної валюти, що сприяє зміцненню курсу національної валюти. Негативне сальдо торгового балансу має зворотний ефект – виникає дефіцит іноземної валюти, що призводить до ослаблення національної валюти.

Платіжний баланс країни включає зовнішньоторговельний баланс, а також інші зовнішньоекономічні грошові потоки, зокрема приплив-відтік інвестицій, зовнішні запозичення, платежі мігрантів, виплата-отримання доходів у вигляді дивідендів, відсотків за позиками і т.п. Як і в торговому балансі, позитивне сальдо платіжного балансу зміцнює курс національної валюти, у той час як негативне сальдо має послаблюючий ефект.

Слід зазначити, що негативне сальдо торговельного балансу можливо «вирівняти» за рахунок платіжного балансу – наприклад, за рахунок припливу зовнішніх інвестицій чи зовнішніх запозичень.

Макроекономічні показники країни

Ключовим макроекономічним показником країни, що впливає на курс валюти, є рівень інфляції. Оскільки основу курсу валюти формує паритет купівельної спроможності, то, більш високий темп інфляції країни призводить до зниження купівельної спроможності грошей і спричинює падіння курсу валюти стосовно країн, де темпи інфляції нижче. Залежність валютного курсу від темпу інфляції особливо відчутна в країнах з високою питомою вагою зовнішньоекономічної діяльності. Тому при аналізі валютного курсу велике значення приділяється таким показникам, як індекс споживчих цін, індекс цін товаровиробників.

Динаміка ВВП. Зростання ВВП є позитивним індикатором для курсу валюти, оскільки може сприяти припливу іноземних інвестицій у країну, зниженню темпів інфляції тощо. Водночас, падіння ВВП, як правило, має зворотний ефект.

Збалансованість державного бюджету. Бюджетний дефіцит, особливо якщо джерелом його покриття є додаткова емісія грошової маси, веде до підвищення темпів інфляції і як наслідок, – до зниження курсу валюти.

Рівень державного боргу. Високий рівень державного боргу, особливо якщо були використані зовнішні запозичення, створює додаткове навантаження на платіжний баланс країни, оскільки окрім основного боргу необхідно здійснювати його обслуговування – тобто сплачувати відсотки. У періоди здійснення суттєвих сум платежів за боргом формується надлишковий попит на іноземну валюту, що призводить до знецінення національної валюти. Також слід мати на увазі, що високий рівень державного боргу негативно впливає на кредитний рейтинг країни, що тягне за собою підвищення ризику дефолту і, як наслідок, подорожчання вартості ресурсів, що залучаються.

Грошово-кредитна політика

Грошово-кредитна політика, яку здійснює центральний банк країни, є одним із ключових чинників, які впливають на курс валюти.

Валютні інтервенції. З метою згладжування різких стрибків курсу національної валюти центральний банк проводить операції на відкритому валютному ринку: продає або купує іноземну валюту для балансування попиту та пропозиції, що сприяє підтримці курсу національної валюти на певному рівні або в діапазоні так званого валютного коридору. Валютні інтервенції мають короткостроковий ефект.

Рівень відсоткової ставки. Облікова ставка центрального банку є індикатором вартості ресурсів у країні. З одного боку, низькі відсоткові ставки роблять доступнішими кредити для бізнесу та населення, що сприяє зростанню кредитування, збільшенню споживання, зростанню ВВП, зниженню інфляції і, як наслідок, – зміцненню курсу національної валюти. Але з іншого боку, зниження відсоткових ставок робить менш привабливим приплив іноземних капіталів, і навіть сприяє відпливу національних капіталів до країн, де рівень відсоткових ставок вище. Тому такий рух капіталів (особливо спекулятивних «гарячих» грошей) посилює нестабільність платіжних балансів.

Регулювання експортно-імпортних операцій. Центральний банк (іноді разом із урядом країни) встановлює правила валютного регулювання та контролю. Центральний банк може встановлювати обмеження для проведення певних операцій, встановлювати особливі правила купівлі та продажу валюти. Наприклад, під час гострого платіжного дефіциту центральний банк може запровадити обов’язкову продаж експортної виручки чи підвищити її норму. Подібні дії застосовуються центральними банками країн із неконвертованою валютою.

Грошова емісія. Якщо додаткова емісія грошей перевищує потреби економіки (зростання ВВП), то за інших рівних умов така емісія призведе до інфляції та ослаблення курсу національної валюти.

Фінансово-політична стабільність у країні

Валютний курс дуже чуйно реагує на будь-які дестабілізуючі фактори в країні:

  • погіршення інвестиційного клімату;
  • часта зміна законодавства у сфері регулювання бізнесу, валютного контролю, оподаткування тощо;
  • зміна політичного режиму;
  • страйки, масові заворушення;
  • озброєні конфлікти та бойові дії;
  • порушення територіальної цілісності країни тощо.

Рівень довіри до національної валюти

Грунтуючись на даних основних макроекономічних показників і зважаючи на інші фактори, що впливають на курс валюти, у населення та бізнесу складається особистий рівень довіри до національної валюти, від якої залежить подальша стратегія поведінки. Зокрема в період економічних і політичних потрясінь довіра до національної валюти падає, що призводить до міграції заощаджень з національної валюти в стабільніші валюти і, як наслідок, до ще більшого ослаблення національної валюти. А це в свою чергу веде до ефекту доміно і якщо центральний банк не запровадить активних дій щодо підтримки курсу, то ситуація дуже швидко може вийти з-під контролю – виникає ажіотажний попит, який задовольнити практично нічим. У таких умовах суттєво зростає кількість спекулятивних операцій. Подібна ситуація характерна для країн з економікою, що розвивається.

Від рівня довіри до валюти залежить насамперед рух світового капіталу.

Підсумок

Ми розглянули основні фактори, які чинять тиск на курс валюти. Підбиваючи підсумки, хотілося б відзначити, що два і більше факторів можуть мати як односпрямовану дію, так і різноспрямовану. Наприклад, падіння ВВП і політична нестабільність лише посилять послаблення валюти, тоді як дефіцит торговельного балансу може бути покритий додатковим надходженням інвестицій у країну.

Слід зазначити, що на курс валюти можуть впливати й інші фактори:

  • масштабні природні катаклізми (торнадо, цунамі);
  • техногенні катастрофи (аварії на АЕС тощо) та інші екологічні ризики;
  • на західних ринках вплив на курс валют здійснюють спекулятивні дії різних фондів (інвестиційних, пенсійних, страхових, хеджування);
  • для так званих сировинних економік першорядним чинником слугуватиме динаміка ціни на експортовану сировину (найчастіше нафту) тощо.

Джерело: От чего зависит курс валюты?